Одним із найважливіших параметрів, що оцінюються в лабораторних дослідженнях крові, є її «густота», тобто співвідношення об’єму еритроцитів та плазми. На практиці її оцінюють насамперед за значенням гематокриту. Трапляється, що в результатах аналізів або в розмові з лікарем з’являється вираз «густа кров». Що насправді означає цей термін, якими можуть бути його причини та чи становить це загрозу для здоров’я?
Що означає густа кров?
У медичній термінології не існує поняття «густа кров» як окремого діагностичного параметра. Це розмовний вираз, який може стосуватися різних клінічних станів, пов’язаних зі зміною властивостей крові. Найчастіше цей термін використовується щодо:
- підвищеної в’язкості крові (синдрому підвищеної в’язкості) — ситуації, коли кров зазнає більшого опору під час руху кровоносними судинами;
- підвищеного гематокриту — тобто збільшеної частки еритроцитів відносно об’єму плазми;
- гіперкоагуляції (тромбофілії) — вродженої або набутої схильності до надмірного згортання крові та утворення венозних або артеріальних тромбів.
Підвищена в’язкість крові означає, що в одиниці її об’єму міститься більше формених елементів (наприклад, еритроцитів) або білків плазми і відносно менше самої плазми. У результаті кров тече повільніше, зростає судинний опір, а транспортування кисню та поживних речовин до тканин може стати менш ефективним. У медичній практиці замість виразу «густа кров» використовуються точні терміни, такі як підвищена в’язкість крові, підвищений гематокрит або стан гіперкоагуляції — залежно від механізму, що лежить в основі проблеми.
Звідки береться густа кров?
Підвищена в’язкість крові може мати різні причини — як тимчасові, так і хронічні. Найчастіше вона виникає через зміну пропорцій між плазмою та форменими елементами крові (переважно еритроцитами) або через зростання концентрації білків плазми. Як правило, це результат:
- зневоднення — при лихоманці, діареї, блюванні або інтенсивному потовиділенні організм втрачає воду. Об’єм плазми зменшується, через що відносно зростає концентрація клітин, і кров стає більш в’язкою;
- еритроцитозу (поліцитемії) — надлишкового вироблення еритроцитів кістковим мозком. Цей стан може мати первинний характер (наприклад, при справжній поліцитемії) або вторинний (наприклад, як реакція на хронічну гіпоксію у курців);
- метаболічних порушень та способу життя — куріння, а також такі захворювання, як цукровий діабет, ожиріння або гіперхолестеринемія, призводять до змін у складі крові та властивостях еритроцитів. Відбувається, зокрема, зростання концентрації деяких компонентів плазми та погіршення деформативності еритроцитів. У результаті крові важче проходити через дрібні судини, а її в’язкість може збільшуватися;
- прийому деяких ліків та гормонів — особливо анаболічних стероїдів, оральних контрацептивів або еритропоетину (ЕПО), які стимулюють вироблення еритроцитів і можуть призводити до підвищення гематокриту.
З якими захворюваннями пов’язана густа кров?
Підвищена в’язкість крові або схильність до гіперкоагуляції часто супроводжують гематологічні, аутоімунні та хронічні системні захворювання. До найважливіших із них належать:
- справжня поліцитемія — пухлинне захворювання кісткового мозку, що призводить до надлишкової продукції еритроцитів і підвищення гематокриту;
- макроглобулінемія Вальденстрема — рідкісний тип неходжкінської лімфоми, при якому відбувається надлишкове вироблення імуноглобуліну IgM, що значно підвищує в’язкість крові;
- моноклональна гаммапатія неясного генезу (MGUS) — стан, пов’язаний із наявністю аномального білка (парапротеїну) в сироватці крові;
- хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — хронічна гіпоксія може стимулювати організм до підвищеного вироблення еритроцитів;
- системний червоний вовчак (СЧВ) — аутоімунне захворювання, яке може супроводжуватися порушеннями згортання крові;
- мутація фактора V Лейден — вроджена схильність до тромбофілії;
- дефіцит білків C і S — вроджені або набуті порушення природних протизгортальних механізмів;
- мутація гена протромбіну G20210A — генетична причина підвищеної схильності до тромбоутворення;
- синдром обструктивного апное сну — хронічні епізоди гіпоксії можуть призводити до вторинного збільшення кількості еритроцитів;
- тяжке зневоднення та розлогі опіки — що викликають зменшення об’єму плазми та відносне згущення крові.
Занадто густа кров — як це проявляється?
У багатьох людей підвищена в’язкість крові або гіперкоагуляція тривалий час не викликають виражених, специфічних симптомів. Скарги, якщо вони з’являються, залежать від ступеня тяжкості порушень та основного захворювання. Можливі симптоми включають:
- головний біль;
- запаморочення, шум у вухах, порушення зору;
- підвищену сонливість, хронічну втому;
- відчуття холоду в кінцівках, оніміння пальців;
- схильність до утворення тромбів.
У більш запущених випадках, особливо при виникненні тромботичних ускладнень, можуть розвинутися неврологічні симптоми (наприклад, парез кінцівки), задишка, пов’язана з тромбоемболією легеневої артерії, і навіть інфаркт міокарда або інсульт.
Як перевірити густоту крові?
Не існує одного конкретного аналізу, який називався б вимірюванням «густоти крові». Лікар оцінює її опосередковано, аналізуючи результати лабораторних досліджень щодо кількості клітин, параметрів згортання та концентрації білків плазми. Особливе значення мають такі дослідження, як:
- загальний аналіз крові з визначенням гематокриту;
- концентрація гемоглобіну;
- коагулограма (аналізи системи згортання), зокрема АЧТЧ, ПЧ/МНВ, фібриноген;
- показники запального процесу (ШОЕ, СРБ) та концентрація білків плазми;
- рівень еритропоетину (ЕПО).
У деяких випадках можливе також пряме визначення вязкості крові в лабораторних умовах (реологічне дослідження), проте цей аналіз не виконується рутинно. Його призначають виключно за наявності клінічних показань.
Густа кров — лікування
Тактика дій при підвищеній в’язкості крові залежить насамперед від причини порушення. Метою терапії є як усунення фактора, що викликав проблему, так і покращення текучості крові в судинах і зниження ризику тромботичних ускладнень. Можливі методи лікування включають:
- адекватне зволоження (гідратацію) — у ситуації, коли згущення крові є результатом зневоднення, часто достатньо відновлення водно-електролітного балансу;
- флеботомію (кровопускання) — застосовувану, зокрема, при справжній поліцитемії;
- циторедуктивну терапію — у більш запущених випадках еритроцитозу призначаються препарати, що обмежують надлишкове вироблення клітин кістковим мозком;
- плазмаферез — що використовується, серед іншого, при лікуванні множинної мієломи та макроглобулінемії Вальденстрема. Процедура полягає у відділенні та частковому видаленні плазми, яка містить патологічні білки, з подальшою її заміною відповідними інфузійними розчинами.
Незалежно від причини, важливе значення мають профілактичні заходи: підтримка правильного рівня гідратації, регулярна фізична активність, уникнення тривалої нерухомості та збалансована дієта з обмеженням насичених жирів. У деяких випадках лікар також може рекомендувати антикоагулянтну терапію.
FAQ
Нижче ми зібрали відповіді на найчастіші запитання про густу кров.
Чи впливає пиття води на розрідження када?
Так, адекватне споживання води (зазвичай близько 2–2,5 л рідини на день, залежно від маси тіла та активності) збільшує об’єм плазми та запобігає так званій гемоконцентрації. Завдяки цьому кров стає менш в’язкою, а ризик утворення тромбів може знизитися.
Чи згущує кров високий холестерин?
Побічно так. Гіперхолестеринемія сприяє атеросклеротичним змінам у судинах і може впливати на властивості клітин та плазми, що ускладнює нормальний кровотік і підвищує ризик тромботичних ускладнень. Однак це не є прямим «згущенням» у сенсі збільшення гематокриту.
Які вітаміни розріджують кров?
Немає вітамінів, які безпосередньо «розріджують кров». Вітамін E має антиоксидантну дію і може незначно впливати на агрегацію тромбоцитів. Вітамін C підтримує правильне функціонування судин, а вітамін K бере участь у процесі згортання, але не розріджує кров. Перед прийомом добавок завжди варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо ви приймаєте антикоагулянти.
Чого слід уникати при густій крові?
При підвищеній в’язкості крові варто уникати зневоднення, куріння, тривалої нерухомості (наприклад, багатогодинного сидіння без перерв), а також дієти, багатої на насичені жири та високотехнологічно оброблені продукти.
До якого лікаря звертатися з густою кров’ю?
Першим кроком має бути консультація у сімейного лікаря (терапевта). Залежно від результатів аналізів пацієнт може бути направлений до гематолога (фахівця із захворювань крові) або, якщо проблема стосується серцево-судинної системи, до кардіолога.
