Анемія є однією з найчастіше діагностованих проблем зі здоров’ям у всьому світі – за оцінками, вона вражає майже ¼ населення планети. У групі особливого ризику перебувають жінки, зокрема вагітні, молоді дівчата, а також діти віком до 5 років. На жаль, багато випадків досі залишаються нерозпізнаними, що часто пов’язано з малоспецифічними симптомами та відмовою від профілактичних обстежень. Від чого виникає анемія і як розпізнати її за результатами аналізів крові?
Що таке анемія?
Анемія, інакше звана малокрів’ям, — це клінічний стан, що характеризується зниженням концентрації гемоглобіну (Hb) нижче норми. Зазвичай це супроводжується зменшенням кількості еритроцитів (RBC) та гематокриту (Ht) у загальному аналізі периферичної крові. Внаслідок цього організм не здатний доставляти достатню кількість кисню до тканин і органів, що призводить до низки неприємних симптомів.
Про анемію можна говорити, коли концентрація гемоглобіну становить:
- нижче 12 г/дл у жінок і дівчат старше 15 років;
- нижче 11 г/дл у вагітних жінок;
- нижче 13 г/дл у чоловіків і юнаків старше 15 років;
- нижче 12 г/дл у дітей віком від 12 до 14 років;
- нижче 11,5 г/дл у дітей віком від 5 до 11 років;
- нижче 11 г/дл у дітей віком від 6 місяців до 4 років.
Також варто зазначити, що у людей старше 70 років спостерігається фізіологічне зниження здатності до гемопоезу — процесу утворення, дозрівання та диференціації формених елементів крові. На практиці це означає, що у них знижується вироблення еритроцитів, що часто пов’язано із супутніми захворюваннями та змінами у функції кровотворної системи.
Види анемії
Анемія включає в себе низку патологічних станів, які відрізняються за етіологією, патогенезом, морфологією еритроцитів та ступенем тяжкості.
Анемія – класифікація за ступенем тяжкості
Беручи до уваги рівень гемоглобіну, анемію можна розділити на:
- легку – концентрація гемоглобіну становить від 10 до 12 г/дл у жінок і від 10 до 13 г/дл у чоловіків;
- середньої тяжкості – рівень гемоглобіну становить від 8 до 9,9 г/дл;
- тяжку – рівень гемоглобіну падає до діапазону 6,5-7,9 г/дл;
- загрозливу для життя – рівень гемоглобіну падає нижче 6,5 г/дл;
- безпосередньо загрозливу для життя – уровень гемоглобіну падає нижче 3 г/дл.
Класифікація за етіологією (причинами)
Анемія може бути пов’язана з різними патологічними механізмами. Залежно від причини може розвинутися:
- дефіцитна анемія – пов’язана з дефіцитом заліза, вітаміну B12 або фолієвої кислоти, що веде до порушення вироблення еритроцитів. Особливим підтипом є мегалобластна анемія, пов’язана з порушенням синтезу ДНК у попередниках еритроцитов (мегалобластах);
- гемолітична анемія – відбувається руйнування еритроцитів в організмі внаслідок аутоімунних реакцій, інфекцій, впливу токсинів або спадкових ферментних порушень. Це може призводити до надлишкового вироблення нових клітин кістковим мозком;
- апластична та гіпопластична анемія – виникає внаслідок недостатності кісткового мозку, який не виробляє достатньої кількості еритроцитів. Може бути результатом аутоімунних захворювань, інфекцій, впливу токсинів або хіміотерапевтичного лікування;
- анемія хронічних захворювань – розвивається через тривалі запальні процеси, хронічні інфекції або такі патології, як захворювання нирок чи онкологія. Ці порушення призводять до неправильного вироблення еритроцитів і скорочення тривалості їхнього життя.
Морфологічна класифікація анемій
Залежно від морфології еритроцитів (різного розміру та форми) можна виділити такі стани:
- мікроцитарна анемія – еритроцити менші за норму (мікроцити). Цей тип анемії часто пов’язаний із дефіцитом заліза і зустрічається при дефіцитних анеміях;
- нормоцитарна анемія – еритроцити мають нормальний розмір, але їхня кількість знижена. Може зустрічатися при анемії, пов’язаній із хронічними захворюваннями, або при апластичній анемії;
- макроцитарна анемія – еритроцити більші, ніж зазвичай (макроцити). Зазвичай зустрічається при дефіциті вітаміну B12 або фолієвої кислоти, а також при деяких захворюваннях печінки.
Анемія – причини
Виділяють дві основні причини розвитку анемії:
- порушення вироблення еритроцитів (червоних кров’яних тілець) – викликане дефіцитом компонентів, необхідних для їхнього створення, таких як залізо, вітамін B12 або фолієва кислота, а також пошкодженнями кісткового мозку, хронічними захворюваннями або генетичними аномаліями. До цієї групи належать дефіцитні, апластичні та мегалобластні анемії;
- підвищена втрата або руйнування еритроцитів – що виникає внаслідок хронічної або гострої кровотечі (наприклад, зі шлунково-кишкового тракту, статевих шляхів) або підвищеного розпаду еритроцитів, як у випадку гемолітичної анемії, аутоімунних захворювань чи вроджених дефектів структури клітин.
Крім того, анемія може розвиватися на тлі хронічних хвороб або запальних станів, які порушують вироблення або функціонування еритроцитів.
Як проявляється анемія?
Анемія, особливо на початкових стадіях, може не викликати явних симптомів. Організм активує різні компенсаторні механізми, такі як прискорення пульсу та перерозподіл крові до життєво важливих органів, що дозволяє підтримувати базові функції, незважаючи на знижену кількість еритроцитів. Завдяки цьому навіть виражене малокрів’я може протягом деякого часу протікати без специфічних скарг. Однак у міру прогресування захворювання симптоми стають дедалі помітнішими і можуть значно знизити якість життя пацієнта.
До найпоширеніших симптомів анемії належать:
- слабкість, швидка втомлюваність і знижена переносимість фізичних навантажень навіть після мінімальної активності;
- блідість шкіри та слизових оболонок (кон’юнктиви, ротової порожнини), сухість шкіри;
- задишка при навантаженні і тахікардія, відчуття серцебиття.
- Залежно від причини та ступеня тяжкості анемії можуть також з’явитися:
- неврологічні симптоми, такі як порушення концентрації уваги, сонливість, парестезії (оніміння, поколювання), головні болі та запаморочення;
- симптоми дефіциту заліза, включаючи підвищену спрагу, ламкість волосся та нігтів, заїди в куточках рота, а також гладкий, червоний («лакований») язик;
- при тяжкій анемії пацієнти можуть відчувати непритомність, біль у грудях, відчуття холоду (через знижене постачання організму киснем), а також зниження настрою, аж до депресії.
Анемія – результати крові. Які параметри вказують на малокрів’я?
Ключову роль у діагностиці анемії відіграє аналіз результатів загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою, який оцінює основні параметри еритроцитів та їхню функцію з транспортування кисню. Основні параметри крові, що аналізуються на предмет анемії, включають:
- гемоглобін (HB) – білок, що міститься в еритроцитах, відповідальний за перенесення кисню до тканин;
- гематокрит (Ht) – відображає відсотковий об’єм еритроцитів у загальному об’ємі крові;
- кількість еритроцитів (RBC) – вказує на число червоних кров’яних тілець в одиниці об’єму крові;
- середній об’єм еритроцита (MCV) – вимірює середній розмір окремого еритроцита;
- середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH) – вимірює середню кількість гемоглобіну в одній клітині;
- середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCHC) – показник, що визначає щільність насичення еритроцита гемоглобіном;
- ширина розподілу еритроцитів за об’ємом (RDW) – високий рівень указує на різнорідність клітин за розміром (анізоцитоз), що характерно, наприклад, для дефіциту заліза;
- ретикулоцити – молоді форми еритроцитів, які з’являються в крові, коли організм інтенсифікує вироблення червоних кров’яних тілець.
Крім того, допоміжно проводяться й інші дослідження, які допомагають точно встановити причину анемії. До них належать:
- рівень заліза та феритину – допомагають визначити, чи пов’язана анемія з дефіцитом заліза;
- рівень вітаміну B12 та фолієвої кислоти – важливі в діагностиці макроцитарної анемії, яка може бути викликана нестачею цих двох поживних речовин;
- рівень білірубіну та ЛДГ (лактатдегідрогенази) – корисні в діагностиці гемолітичної анемії.
Регулярний контроль результатів аналізів крові, особливо у осіб із груп ризику (вагітні жінки, діти, люди з хронічними захворюваннями), дозволяє своєчасно виявити анемію та розпочати відповідне лікування.
Бібліографія
- Gajewski P., Interna Szczeklika. Mały Podręcznik 2022/2023, Medycyna Praktyczna, Kraków 2022.
- McLean E., Cogswell M., Egli I. Wojdyla D., de Benoist B., Worldwide prevalence of anaemia, WHO Vitamin and Mineral Nutrition Information System, 1993-2005, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18498676/, [доступ онлайн: 28.11.2025].
- Nowak W., Skonicki A., Podstawy hematologii, Medycyna Praktyczna 2019.
- Walach J., Interpretacja badań laboratoryjnych, Wydawnictwo Medyczne MediPage, 2011.
